Назад

Пилип СЕЛІГЕЙ

канд. філол. наук, старший науковий співробітник

Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України

МОВОЗНАВЧІ СТАТТІ РІЗНИХ РОКІВ

Увага: статті відкриваються програмою “Дежав’ю” (формат файлів *.djvu)! Скачати програму: http://djvu-inf.narod.ru/

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Внутрішня форма слова: на шляху до створення єдиної теорії // Наукова спадщина О. О. Потебні в контексті сучасності: Тексти доп., включених до прогр. V Міжнар. конгресу україністів, 26–29 серпня 2002. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2005. – С. 15–22.

Анотація: Стаття простежує, як явище внутрішньої форми слова досліджується в різних мовознавчих дисциплінах. З’ясовуються можливі шляхи об’єднання цих підходів у єдину теорію.

Делікатна професія у дзеркалі мови // Мовознавство. – 2004. – № 2-3. – С. 34–47.

Анотація: На основі однієї тематичної групи лексики показані можливості, які надає внутрішня форма слова (семантична мотивація) для відтворення мовної картини світу. У порядку експерименту використано сюжетний спосіб подачі досліджуваного матеріалу.

Homo sapiens: як він відображений в українській мові // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 8. – С. 36–42.

Анотація: Досліджено походження українських слів і фразеологізмів, що позначають різні розумові операції. Виділено головні тематичні групи лексики, на базі яких утворилися ці слова та фразеологізми. З’ясовано, що в основі їхньої семантичної мотивації лежать назви конкретних, практичних дій, до яких людина вдається в повсякденному житті.

ТЕРМІНОЗНАВСТВО

Пуризм у термінології: український досвід на європейському тлі // Мовознавство. – 2008. – № 1. – С. 49–66.

Анотація: Стаття оглядає пуристичні тенденції в розбудові наукової термінології в німецькій, угорській, французькій, новогрецькій, ісландській, чеській, польській і турецькій мовах. На цьому тлі проаналізовано специфіку пуризму в українській та інших східнослов’янських мовах.

Сучасне термінотворення: симптоми та синдроми // Мовознавство. – 2007. – № 3. – С. 48–61.

Анотація: Ідеться про зловживання термінологією в сучасних наукових текстах: перенасичення викладу малозрозумілими й зайвими термінами, невиправдане залучення термінів з інших наук, вигадування нових назв для явищ і понять, які вже мають узвичаєні терміни. Особливу увагу приділено зловживанню терміном «дискурс».

СТИЛІСТИКА, КУЛЬТУРА МОВИ

Науковий жаргон – бар’єр між автором і читачем // Вісник Національної академії наук України. – 2004. – № 6. – С. 41–51.

Анотація: Проаналізоване таке поширене мовне явище, як науковий жаргон. Названо його головні формальні та прагматичні ознаки, з’ясовано причини його появи.

Що нам робити із запозиченнями? // Українська мова. – 2007. – № 3. – С. 3–16; № 4. – С. 16–32.

Анотація: Ідеться про співвідношення власних і чужих елементів у сучасній українській науковій термінології. Обґрунтовується необхідність критично ставитися до надмірних запозичень і при створенні нових термінів активніше послугуватися питомими засобами.

Про довжину речень у наукових текстах // Мово рідна, слово рідне: Prace naukowe ofiarowane Doktor Bozenie Zinkiewicz-Tomanek / Pod red. O. Baraniwskiej, A. Falowskiego. – Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2009. – S. 105–112.

Анотація: Відзначено активізацію в науковому стилі задовгих речень, які нерідко виявляються важкими для сприйняття. Показано, що стилістична вимога обмежувати їхню довжину об’єктивно зумовлена обсягом оперативної пам’яті та членороздільною природою мовлення. Довгі речення рекомендовано вживати з почуттям міри й доцільності, чергуючи їх з короткими.

Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст. – Вип. 4. – 2003. – С. 150–189.

Анотація: Розглянуто деякі змістові й формальні прийоми, які допомагають авторові заволодіти увагою читача. Серед них – побудова композиції та сюжету, використання початкової зачіпки та драматичного конфлікту, врахування людських потреб і несвідомих регуляторів уваги. Адресовано майбутнім журналістам.

СОЦІОЛІНГВІСТИКА

Структура й типологія мовної свідомості // Мовознавство. – 2009. – № 5. – С. 12–29.

Анотація: Запропоновано визначення й окреслено структуру поняття «мовна свідомість». Наголошено на її важливій ролі як запоруки мовної стійкості та мовного порядку в державі. На основі аксіологічного критерію розроблено типологію рівнів мовної свідомості.

ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВА

Національна належність Олександра Потебні у висвітленні зарубіжних авторів // Наукова спадщина О.О.Потебні в контексті сучасності: Тексти доп., включених до прогр. VІ Міжнар. конгресу україністів, 28 червня – 1 липня 2005. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2008. – С. 3–21.

Анотація: Чимало зарубіжних авторів у минулому й тепер називають видатного українського філолога, філософа й педагога О. О. Потебню (1835–1891) російським ученим. У статті простежено історію та з’ясовано причини цієї прикрої помилки.

Г. О. Синявська: «Червоне колесо прокотилося по нашій родині з усією міццю» // Українська мова. – 2006. – № 1. – С. 90–98.

Анотація: Донька видатного українського мовознавця Олекси Наумовича Синявського (1887–1937) згадує про життя батька, його наукову й викладацьку діяльність.

Українське академічне мовознавство за дев’яносто років (1918–2008) // Мовознавство. – 2008. – № 4/5. – С. 3–17.

Анотація: Короткий огляд історії мовознавчих досліджень у Національній академії наук України за 90 років її існування. Простежено розвиток основних дослідницьких напрямів, схарактеризовано головні здобутки та їхнє суспільне значення, окреслено внесок визначних учених.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ МОВИ

Семантична мотивація лексики як засіб активізувати учнівську цікавість // Дивослово. – 2005. – № 9. – С. 50–52.

Анотація: Екскурси в етимологію слів на уроках мови посилюють в учнів інтерес до навчального предмета, зароджують у них перші уявлення про мовну діахронію.

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ

З грошима й у пеклі не пропадеш // Дивослово. – 2006. – № 2. – С. 47–49.

Анотація: Висвітлено походження назв грошей і супутніх реалій в українській мові.

Заговори, щоб я тебе побачив, або Мова науки очима лінгвіста // Дзеркало тижня. – 2008. – 27 вересня (№ 36). – С. 15.

Анотація: Критична замітка про мову сучасних наукових публікацій і про те, як її можна поліпшити.

Чужого навчаємося, а свого цураємося... // Дивослово. – 2008. – № 7. – С. 36–40.

Анотація: Для позначення нових явищ і понять сучасна українська мова майже не використовує власних словотвірних засобів, а вдовольняється здебільшого запозиченнями з англійської. Чи нормально це?

Як українці говорять про свої думки та емоції // Українська мова та література. – 2005. – № 33. – С. 7–10.

Анотація: На матеріалі сталої сполучуваності назв процесів мислення та емоцій відтворено фрагмент української мовної картини світу.